Мамо, мамо, мамооооо! У житті майже кожної дитини настає момент, коли виникає підвищена потреба в близькості з мамою. Триває це приблизно до 3-4 років. Це важкий час як для мами, так і для тата, який почуваються в цей час відкинутим. Залежність від мами Це час, коли мамі потрібно погодувати, напоїти, намалювати сонечко, викупати, поспати, а
Коли народжується дитина, наше життя повністю змінюється. Ми завжди за когось відповідаємо, когось ставимо понад усе. Плани, мрії, цілі – все починаємо підлаштовувати під маленьку людину. Коли ми розлучаємося, ми продовжуємо нервово дивитися на годинник. Нам цікаво, чи не плаче наш малюк, чи не голодний, чи весело йому. Раптом настає момент, коли ми хочемо або
У часи, коли ми багато говоримо про близькість, виховання з повагою, без покарань і винагород, багато батьків повторюють, що це губить дітей, тому що діти повинні пізнати справжнє життя. Вони сприймають прив’язане батьківство як те, що розкидають над дитиною захисну парасольку і посипають її шлях пелюстками троянд. Повага та близькість наголошуються однаково разом із вихованням
Ми багато говоримо про підтримку розвитку дитини, в тому числі й у соціальній сфері. Тому багато батьків задаються питанням, коли дитині потрібні однолітки? І на яких умовах? Чи варто віддавати їх у ясла, щоб вони змалку налагоджували стосунки? Ходити в дитсадок – це гарна ідея? Контакти з іншими дітьми демонструють дітям зовсім іншу форму відносин.
Ми все більше знаємо про правильне спілкування з дітьми. Але як бути з однорічним, півторарічним, дворічним? Маленька дитина, яка щойно зробила великий стрибок і стала «дорослою». Вона доросла, тому що може пересуватися, досить обізнана, знає, чого хоче, і бореться за це всіма силами, і в той же час вона досить маленька, щоб ще робити вигляд,
Про прив’язане батьківство сказано багато, воно, мабуть, найбільш pfhfp «модне» і кожен, хто коли-небудь хотів щось дізнатися про виховання, стикався з цим терміном. Як і все, про що говорять, воно поділяється на прихильників і противників. У цій статті ми поговоримо про те, чого потрібно остерігатися, які «правила» часто не зрозумілі і що більше шкодить, ніж
Ваша дитина плаче, кричить, тупотить ногою і у вас в цей час пробігає думка про те, що «моя дитина мене дратує». Як у всьому цьому тримати нерви під контролем? Моя дитина мене дратує Батьківський гнів існує, заперечувати його немає сенсу. Це цілком природно. Гнів – це зовсім не погано, тому що «поганих емоцій» не існує.
Щаслива, усміхнена, життєрадісна дитина раптом кричить так голосно, що звук пронизує вас до кісток, щоразу, коли ви зникаєте за стіною, розвішуєте білизну, виходите до туалету чи розмішуєте суп. Ви не можете відійти. Що ми зробили не так, що наші діти, з якими ми намагалися створити рай на землі, бути з ними, обіймати, цілувати, раптом вирішили
Ринок бомбардує нас мільйонами речей, які необхідно мати маленькій дитині. Якби ми могли купити все, що рекламується як «найкраще для вашого малюка», нам довелося б почати з того, щоб натягнути панчохи на голову та пограбувати банк, але не варто ризикувати провести кілька років у в’язниці. Однак ідеальна іграшка існує. Є одна, єдина на ринку, і,
Лікар 0 Ads Пологовий будинок 33 Ads Світ, який ваша дитина бачила в животі матері, не був дуже барвистим. Що ж, погодьтеся, дивитись було небагато на що, тому й подразників для її зору було мало. Отже, як ми можемо допомогти малюку в ці перші місяці, коли він раптом опиняється у світі, повному кольорів і вогнів?
