Порушення мовлення у дитини – що робити, якщо дитина не говорить?

Розвиток мовлення – крок за кроком

Розвиток мовлення фактично починається ще до народження. Для цього необхідний правильний розвиток мовного апарату і слуху. Одним з найважливіших елементів мовного апарату є язик, зачатки якого можна побачити на 4-му тижні вагітності, а на 8-му тижні він в основному повністю розвинений. Більш того, навіть тоді плід може ним ворушити – лизати, смоктати і ковтати. Все це дуже важливо для подальшого розвитку артикуляції.

Що стосується органів слуху, то вушні раковини розвиваються вже на 7-8-му тижні вагітності, на 12-му тижні розвивається барабанна перетинка. Через тиждень остаточно формуються слухові кісточки. Усе це дає змогу розпізнавати звуки вже у внутрішньоутробному житті – завдяки цьому малюк вивчає голос матері.

Правильний, інтенсивний розвиток мовлення починається з моменту народження. Починаючи з першого вдиху і крику, малюк навчається звучанням звуків, координації дихання і постановки голосу.

Існує кілька класифікацій, що описують розвиток мовлення дітей, на основі яких можна виділити 6 етапів.

1. Перший рік життя – т.зв передлінгвістична фаза (також називається періодом мелодії), коли дитина практикується вимовляти звуки. Спочатку близько 2-3. місяця дитина крякає, тобто видає дуже випадкові звуки, часто звучать гортанно, що пов’язано з положенням дитини лежачи та глибоким завалюванням язика в рот. Потім вона починає лепетати (тобто свідомо вимовляти звуки та з’єднувати їх у перші склади) – зазвичай це відбувається приблизно у 5-6 місяців. Варто пам’ятати, що якщо лепет – це безумовний рефлекс, і ним займаються всі немовлята, це вид імітації та відтворення мовлення і вимагає нормального функціонування слуху. Відсутність цього етапу мовленнєвого розвитку є сигналом до проведення аудіологічної діагностики, навіть якщо при скринінгу слуху після народження результат був нормальним. Склади також з’являються на першому році життя. Малюк серед іншого каже: «па, ма, ба», в період 9-12 місяців вже можуть з’явитися перші слова, наприклад «мама» або «баба». Зазвичай дитина потім вимовляє близько 3-5 слів такого типу, але, що важливо, вона розуміє їх набагато більше.
2. 12 – 16 місяців життя – фаза однослівних висловлювань починається періодом експресії. Спочатку дитина все ще розуміє набагато більше, ніж може сформулювати, але її словниковий запас постійно збільшується. 
3. 17-27 місяців – фаза двох слів, вказується, що діти 18-20 місяців мають близько 50 слів в індивідуальному словнику.
4. 20 – 40 місяців життя – багатослівна фаза. Цікаво, що у 2-річного малюка вже близько 200-300 слів.
5. 26 – 42 місяці життя – фаза повних речень, також відома як період речення, яке з’являється на рубежі 2-го і 3-го року життя. Дитина починає складати перші речення, у яких спочатку по два слова, але з часом вони починають розвиватися. У них ще багато помилок, але малеча вже починає опановувати ази граматики рідної мови.
6. 4 – 9 рік життя – фаза оволодіння мовною та комунікаційною компетентностями. За цей час діти вдосконалюють своє мовлення, часто створюють власні слова. З’являються все більш важкі для вимови звуки, нарешті, приблизно у 6 років – р. Вважається, що дитина досягає повної мовної компетентності приблизно у віці 5-7 років.

Який спеціаліст допомагає при порушеннях мовлення у дітей?

Якщо батьки чи опікуни вважають, що мовлення їхньої дитини не розвивається належним чином, їм слід звернутися до логопеда – саме він є спеціалістом, який найкраще зможе оцінити дитину в цьому відношенні та виявити будь-які порушення. Важливо, що оскільки логопедія – це спеціалізація, яка має ще й медичне підґрунтя, логопеди чудово знають норми розвитку або відхилення в цій сфері. У разі будь-яких сумнівів вони направлять батьків, наприклад, до відповідного лікаря або психолога.

Навіщо йти до лікаря чи психолога? Оскільки порушення мови можуть мати різні джерела. Деякі з них виникають внаслідок, наприклад, дефектів слуху, органів мовлення (прикус, неправильна будова язика тощо) або розладів нервової системи. Інші можуть бути результатом недостатньої стимуляції дитини або емоційних проблем. Це варто враховувати, оскільки значною мірою саме джерело проблеми визначатиме подальші дії.

Види мовленнєвих розладів у дітей

Найпоширенішими серед дітей є т. зв дислалія, тобто розлади мови (зазвичай їх називають дефектами мови). Це означає, що деякі звуки вимовляються неправильно, але це не є наслідком недостатнього володіння мовними підсистемами або проблемами спілкування. Серед іншого виділяється: реран, тобто неправильна вимова звука р, шепелявість (також відома як сигматизм, тобто неправильна постановка трьох рядів звуків) або каппацизм (неправильна вимова звука [k]).

Залежно від причин дислалію поділяють на:

• екологічні – пов’язані з ненормальними моделями, тобто коли в найближчому оточенні дитини є людина з вадами мовлення;
• механічні – внаслідок аномалій анатомічної будови, наприклад, мовного апарату;
• центральні – виникають внаслідок пошкодження коркових структур;
• аудіогенні – пов’язані з порушеннями слуху;
• асоціальні – мають емоційну основу;
• поєднані – щодо різних типів генетичних синдромів, які спричиняють у людей багато дефектів, а не лише мовлення.

Однак дислалія є лише частиною спектру мовних розладів. Є низка порушень, які стосуються не тільки дефектів артикуляції, а й всього процесу спілкування. Деякі з них:

• палатолалія – властива людям з вовчим піднебінням;
• алалія – стосується пошкодження певних структур головного мозку, що може проявлятися, наприклад, у труднощах з називанням або розумінням мови в цілому;
• дизартрія – виникає внаслідок неврологічних розладів мовного апарату;
• олігофазія – вражає людей з інтелектуальною недостатністю;
• мутизм – часткове або повне мовчання за відсутності мовних обмежень, причини якого вбачаються в психологічному контексті;
• заїкання – відсутність плавності мовлення, наприклад, повторення початкових звуків, складів або слів, затягування звуків;
• незв’язне мовлення (невиразне мовлення, безладна мова) – відноситься до розладів плавності мовлення, симптомом є швидке і нечітке мовлення або нерівний темп.

Специфічні порушення мови 

Також можуть бути т. зв специфічні мовні розлади, тобто такі, при яких розлади не дозволяють належним чином набути мовних компетенцій, і в той же час відсутні неврологічні дефіцити або навіть дефіцити в сферах слуху та мови. Діти мають хороший слух, правильно розвиваються інтелектуально, не мають недоліків у моториці і т. д. Важливо, що в цьому відношенні виділяють як порушення мовлення, так і порушення розуміння мовлення (або змішану форму). від так званої затримки мовленнєвого розвитку – говорять, коли дитина не розвиває мовленнєві навички відповідно до прийнятих стандартів.

Як бачите, в цій області існує багато різних типів підрозділів. Більше того, іноді навіть у спеціалістів виникають проблеми з упорядкуванням термінології. Тому самостійно поставити «діагноз» власній дитині може бути складно – краще цього не робити і залишити справу фахівцям.

Шляхи підтримки мовленнєвого розвитку

Мовлення малюка можна підтримувати різними способами. У перший період життя дуже важливо забезпечити правильний розвиток т. зв основні функції, тобто їжа, пиття та дихання. Ці дії формують мовний апарат і безпосередньо впливають на його руховий розвиток. Також необхідно постійно спостерігати за малюком, в тому числі: звертаючи увагу на слух – чи реагує він на звуки? Якщо з цього приводу виникають будь-які сумніви, необхідна консультація, щоб виключити можливу втрату слуху або інші проблеми зі слухом.

На більш пізніх етапах, коли дитина вже включається в спільні ігри, варто вводити ігри, які мають великий вплив на працездатність мовного апарату. Важливо пам’ятати, що мова дітей розвивається в процесі спілкування з іншими людьми. Ніщо так не вплине на його правильний розвиток, як забезпечення частих соціальних взаємодій. У перші роки життя дитини варто обмежити доступ до екранів на користь читання книжок чи спільних ігор. Деякі з них мають великий вплив на працездатність мовного органу та комунікативні навички.

Приклад «Кошеня» – дорослий показує, що робить тварина, а дитина повинна це повторити (нявкає, облизує губи, плескає молоко з миски, потягується і позіхає). Це чудова вправа для органів артикуляції, як ігра в звуконаслідування. Що робить бджола? «Бзззз». Що робить корова? «Мууууу». Така «терапія» точно сподобається вашій малечі, а мовленнєвий розвиток дитини буде ефективно підтримано – це і весело, і корисно!