Харчування повинно повністю задовольняти потреби дитячого організму в пластичних і енергетичних матеріалах. Порушення співвідношення поживних речовин негативно позначається на фізичному та нервово-психічному розвитку дітей. Дізнайтеся про рекомендоване співвідношення білків, жирів та вуглеводів у дитячому харчуванні залежно від віку дитини.
Білки
Білки мають важливе значення для дитини раннього віку, будучи основним будівельним матеріалом для клітин та тканин організму. Вони входять до складу всіх життєво важливих сполук – ферментів, гормонів, антитіл та ін.
Недостатнє споживання білка з їжею може призводити до уповільнення процесів росту та наростання маси тіла, зниження імунітету, порушення нервово-психічного розвитку, кровотворення та інших розладів. Для дітей раннього віку важлива не тільки кількість білка в харчуванні, але і його якість, що визначається складом амінокислот, що входять до нього.
Особливу цінність становлять незамінні амінокислоти, які не синтезуються в організмі дитини, а надходять лише з їжею. Основними джерелами незамінних амінокислот є білки тваринного походження (молоко та молочні продукти, м’ясо, яйця, риба). Для дітей віком від 1 до 3 років відсоток необхідного вмісту тваринних білків становить 70%.
Однак не тільки недостатня кількість білка, але і його надлишок у харчуванні може призводити до серйозних зрушень, підвищуючи ризик розвитку ожиріння, цукрового діабету та артеріальної гіпертензії. Отже, надлишок білка у харчуванні пов’язаний із прискореним зростанням та ризиком розвитку ожиріння, створює підвищене навантаження на нирки дитини, підвищує ризик розвитку алергічних захворювань.
Цікавим є доведений факт, що споживання білка м’ясних продуктів не асоціюється із збільшенням накопичення жирової тканини. Саме підвищене споживання молочного білка пов’язане із накопиченням жирової тканини. Як надлишок білка в дитячому харчуванні може впливати на розвиток ожиріння в майбутньому? Якщо дитина отримує більше білка, ніж потрібно, то в крові накопичуються невикористані амінокислоти. Серед них є так звані «інсуліногенні». Саме надлишок цих амінокислот сприяє підвищенню рівня інсуліну в крові та, як наслідок, до утворення більшої кількості жирових клітин.
Грудне молоко містить ідеальний для дитини білок як за кількістю (9-12 г/л), так і за якістю. Тому збереження грудного вигодовування є украй важливим фактором для формування довготривалого здоров’я.
Потреба у білках становить 36 г/добу для дітей віком від 1 до 2 років, 42 г/добу для дітей віком від 2 до 3 років.
Не потрібно поспішати вводити до раціону дитину коров’яче молоко, оскільки вміст білка в ньому в 3 рази перевищує потреби його організму. Для дітей віком до 3 років слід віддавати перевагу спеціальним адаптованим продуктам.
Жири
Жири, як і білки, мають значення для дитячого організму. Вони є будівельним матеріалом для каркасу клітин, служать основним джерелом енергії та жиророзчинних вітамінів (А, D, Е, К), беруть участь у імунних реакціях.
У харчуванні дітей раннього віку використовуються молочні та рослинні жири. Молочний жир легко засвоюється, містить вітаміни (А, D), каротин, холін, холестерин. Рослинні жири є джерелом поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), які в організмі не синтезуються та надходять лише з їжею, а також вітаміну Е. ПНЖК беруть участь у формуванні нервової системи, органів зору, мають імуномодулюючу дію.
Частка рослинних жирів має становити у раціоні щонайменше 25-30% від загальної кількості жирів. Потреба у жирах становить 40 г/добу для дітей віком від 1 до 2 років, 47 г/добу для дітей віком від 2 до 3 років.
Вуглеводи, як і білки і жири, є основними компонентами їжі. Однією з головних функцій вуглеводів є забезпечення організму енергією. Внесок вуглеводів у енергетичну цінність раціону становить 55-58%.
Існує три типи вуглеводів: цукру, крохмалі та харчові волокна. Вуглеводи можуть засвоюватися тільки у вигляді моноцукорів, для цього в організмі існують спеціальні ферменти, що розщеплюють вуглеводи до такого стану. Якщо ферменту немає або він недостатньо активний, вуглеводи не засвоюються. Проявом такого стану може бути надлишкове газоутворення, рідкий стілець або запор та ін. У дітей першого року життя основним вуглеводом є лактоза (молочний цукор), що міститься у грудному молоці.
Фізіологічна незрілість дитини, захворювання, пов’язані з порушенням функції шлунково-кишкового тракту, можуть проявлятися лактазною недостатністю (якщо у дитини фермент лактаза, який має розщеплювати лактозу, працює недостатньо активно). У таких випадках педіатр повинен призначити фермент або підібрати адекватне харчування, в якому відсутня лактоза або кількість її знижена. З введенням прикорму дитина починає отримувати крохмалі, що входять до складу злакових каш.
У маленької дитини ферменти, що розщеплюють крохмалі, працюють ще не на повну силу. Тому виробники каш промислового виробництва використовують особливу технологію дбайливого розщеплення злаків. Це сприяє більш повному перетравленню та засвоєнню вуглеводів організмом дитини, зменшує в’язкість каші. І, що важливо, знижує додавання цукру в кашу, оскільки після розщеплення вуглеводи стають солодшими, з’являється природна насолода злаків.
Харчові волокна відносяться до вуглеводів, що не перетравлюються. Вони не розщеплюються ферментами у верхніх відділах травного тракту, у незмінному вигляді потрапляють у товстий кишечник, де стають живильним середовищем для кишкової мікрофлори. Додавання харчових волокон (пребіотиків) у продукти дитячого харчування позитивно впливає на моторику кишечника, сприяє формуванню у дитини регулярного випорожнення.
Потреба у вуглеводах становить 174 г/добу для дітей віком від 1 до 2 років, 203 г/добу для дітей віком від 2 до 3 років.
