Справедливо вважається, що наявність у сім’ї домашніх вихованців — кішок чи собак, пташок чи рибок — допомагає успішному розвитку маленької дитини, розширює її емоційну сферу, сприяє формуванню доброзичливості та піклування про близьких. Але є одна проблема, з якою іноді стикаються батьки малюків, і назва цієї проблеми – алергія.
Чому трапляється алергія на собак у дітей?
Алергією називають неправильну, надмірну, надто яскраву реакцію організму на ту чи іншу речовину (алерген). Серед них можуть бути харчові інгредієнти, пилок рослин, лікарські препарати, домашній пил, а також алергени, пов’язані з тваринами. Це індивідуальна особливість організму малюка, в якій не винен ні він, ні домашній вихованець. Тим не менш, алергія несе певну небезпеку для здоров’я, і якість життя малюка зараз і в майбутньому.
Найчастіше у дітей зустрічається алергія на слину собаки, а також на вовну або злущений епітелій (лупа). Більш детально це виявляється під час обстеження дитини – при імунологічних дослідженнях та постановці алергічних проб. У багатьох випадках при цьому визначається підвищений рівень алергічного імуноглобуліну E (IgE).
Як проявляється алергія на собак у дітей?
Основні симптоми проявляються з боку шкірних покривів та дихальних шляхів. Це можуть бути сильний нежить і чхання, закладеність носа, набряк слизової оболонки і подразнення в носовій порожнині, сльозоточивість очей.
Нерідко при алергії на лупу, вовну чи слину собаки у дитини відзначається поява шкірних висипань, причому зазвичай вони супроводжуються свербежем.
Додаткова проблема полягає в тому, що діти починають розчісувати роздратовані ділянки шкіри, помітно розширюючи їх, і це може призвести до потрапляння інфекції до місць розчісування.
Будь-які види алергічних реакцій у дітей небезпечні тим, що з віком одні види алергії можуть перетікати, трансформуватися в інші. Харчова алергія в ранньому віці може набути розвитку у майбутньому у вигляді алергічного риніту, бронхіальної астми та інших захворювань — таке явище називається «алергічний марш».
Чи буває так, що алергія на собак у дітей стає першим кроком цього маршу? Так, таке цілком можливо, тому завдання батьків полягає в тому, щоб у співпраці з лікарем-педіатром та дитячим алергологом постаратися перервати цей небажаний ланцюжок.
Як перевірити алергію на собаку у дитини
Впевнитися в наявності алергії на собак у немовлят можна різними способами, і один з них такий. Якщо влітку випадає нагода виїхати на якийсь час у незнайоме місце, якщо у вас є достатній час для цього (хоча б кілька тижнів), а тварина залишається вдома, вирушайте на відпочинок і уважно спостерігайте за станом дитини.
Якщо шкіра очистилася, свербіж пропав, сон налагодився, кашель зник, а коли ви повернулися додому, все повторилося спочатку, це стовідсоткова гарантія, що у малюка алергія саме на вашого вихованця.
У дитини алергія на собаку. Що робити?
Що ж робити, якщо така проблема виникла у вашій родині? Дитина має перебувати під постійним наглядом дитячого алерголога. В одних, легших випадках можуть допомогти лікарські препарати (антигістамінні препарати, засоби догляду за шкірою, при кашлі та симптомах дихальної системи — інгаляції лікарських препаратів). Почервоніння слизової очей (кон’юнктиви) та постійна сльозотеча свідчить про те, що у дитини приєднався кон’юнктивіт.
З появою ознак алергії в дитини на собаку не можна займатися самолікуванням. Батькам необхідно звернутися до педіатра та дитячого алерголога, які призначать необхідне лікування.
Для профілактики алергії у дитини на собаку необхідно дотримуватись наступних правил:
- Тварина повинна мати всі необхідні щеплення та довідку про відсутність гельмінтів.
- Шерсть потрібно регулярно вичісувати і, при необхідності, водити тварину на стрижку.
- З квартири повинні зникнути всі килими, доріжки та половики, що збирають шерсть та домашній пил.
- Необхідне щоденне вологе прибирання та регулярне чищення пилососом.
- Потрібно регулярно провітрювати квартиру, а в теплу пору року бажано тримати вікна відчиненими цілодобово (але не допускаючи протягів).
- Важливо стежити, щоб шерсть не накопичувалася на дитячих іграшках та приладдя.
- Треба обмежити зону життєдіяльності собаки, не пускати тварину до дитячої кімнати, не дозволяти застрибувати на ліжко та предмети м’яких меблів.
У більш важких випадках, якщо не вдається придушити симптоми, доводиться розлучитися з домашнім улюбленцем. Здоров’я дитини є дорожчим, і батькам слід передусім подумати про небезпеку віддалених наслідків, таких як ризик алергічного риніту, бронхіальної астми та інші.
Безумовно, необхідно подбати про нових добрих господарів для вихованця, наприклад, прилаштувати до друзів чи родичів.
