ЕКО – показання, методи. Як працює екстракорпоральне запліднення?

З проблемою безпліддя зустрічається все більше пар в Украіні. ЕКО – це шанс для них отримати бажане потомство, тому воно набуває все більшої популярності. Через проблему безпліддя все більше пар вирішують спробувати екстракорпоральне запліднення.

Як працює екстракорпоральне запліднення?

In vitro — це метод, який передбачає поєднання чоловічих і жіночих репродуктивних клітин поза організмом жінки. Він класифікується як метод допоміжної репродукції та стає все більш популярним методом лікування безпліддя, який використовується, коли інші методи неефективні та/або коли є медичні показання для виконання екстракорпорального запліднення.

Вся процедура екстракорпорального запліднення складається з чотирьох етапів:

1. гормональна стимуляція для стимуляції яйцеклітин до інтенсивного росту,
2. збір зрілих яйцеклітин,
3. проведення екстракорпорального запліднення,
4. перенесення заплідненої яйцеклітини, тобто перенесення її в матку пацієнтки.

Показання до екстракорпорального запліднення

In vitro є одним із методів лікування безпліддя. Екстракорпоральне запліднення зазвичай пропонується парам, у яких діагностовано такі проблеми:

• непрохідність маткових труб;
• нездатність викликати овуляцію;
• ендометріоз;
• гормональні порушення в менструальному циклі;
• дисфункція яєчників;
• низька якість сперми у чоловіка;
• ідіопатичне безпліддя у обох – незважаючи на хороші результати аналізів, у пари все одно не виходить зачати дитину;
• безпліддя при застосуванні інших методів лікування, які ще не дали ефекту.

До методу in vitro часто звертаються як до останнього засобу, особливо в тих випадках, коли пара тривалий час намагалася завагітніти і всі раніше використовувані методи лікування не дали результату. Перш ніж прийняти рішення про екстракорпоральне запліднення, необхідно провести дуже ретельну діагностику, яка виключить можливість завагітніти за допомогою медикаментозної підтримки або хірургічного втручання. Лише після виключення всіх можливих подружжя може прийняти рішення про екстракорпоральне запліднення.

ЕКО та причини безпліддя

Метод in vitro завжди зустрічається з проблемою безпліддя. В яких випадках можна запідозрити безпліддя? З медичної точки зору про безпліддя може свідчити ситуація, коли, незважаючи на регулярні незахищені статеві контакти, жінка не вагітніє протягом року. Безпліддям страждають як жінки, так і чоловіки. Лікарі зазначають, що зазвичай близько 30% причин безпліддя криються в жінці і стільки ж у чоловіка. Ще 30% стосується подружнього безпліддя, коли проблема виникає в обох партнерів. Однак у 10-15% випадків причини безпліддя пояснити взагалі не вдається.

До найпоширеніших причин безпліддя у жінок відносяться:

• порушення або відсутність овуляції, які найчастіше викликані гормональним дисбалансом. Частою причиною безпліддя є проблеми зі щитовидною залозою або синдром полікістозних яєчників;
• непрохідність маткових труб — у багатьох випадках досить розблокувати маткові труби, щоб жінка могла без проблем завагітніти;
• ендометріоз;
• вроджені або набуті вади репродуктивних органів – причиною безпліддя в такому випадку можуть бути внутрішньоматкові спайки або міоми;
• імунологічні порушення – прикладом є цервікальний слиз, який негативно реагує на сперму. Крім того, в слизу можуть бути антитіла, які будуть перешкоджати заплідненню та імплантації ембріона;
• недружня до ембріона слизова оболонка матки,
• прийом ліків, що порушують менструальний цикл;
• вік жінки – фертильність у жінок знижується з віком, що пов’язано з дедалі більш частими ановуляторними циклами.

До найпоширеніших причин безпліддя у чоловіків відносяться:

• варикоцеле;
• інфекції репродуктивної системи та системні інфекції – приклад – епідемічний паротит у дитячому віці;
• крипторхізм, тобто відсутність яєчок в мошонці;
• перекрут яєчка навколо сім’яного канатика;
• травми яєчок або перегрів мошонки;
• обструкція сім’яних шляхів;
• гормональні порушення;
• хіміотерапія та радіотерапія, а також прийом деяких препаратів, що знижують фертильність;
• вік чоловіка – чоловіча фертильність з віком знижується, що пов’язано з погіршенням стану сперми. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, з віком у чоловіка в еякуляті стає все менше сперматозоїдів. Крім того, вони менш мобільні, менш міцні, мають конструктивні дефекти та значно нижчої якості.

ЕКО – покрокова процедура

Процедура екстракорпорального запліднення проходить строго певні етапи. Щоразу це виглядає однаково, незалежно від того, в якій клініці пара вирішила пройти цей метод лікування безпліддя.

1. Кваліфікація, яка включає: перше відвідування клініки і професійну консультацію. Під час першого візиту лікар ознайомлюється з медичною документацією попереднього лікування безпліддя. Лікар проводить медичний огляд, жінка проходить гінекологічне обстеження, в тому числі УЗД. Також призначено необхідні лабораторні дослідження. У випадку жінки це: АМГ, ФСГ, ТТГ, Е2, пролактин і цитологія, а на подальшому кваліфікаційному етапі: аналіз на групу крові, АЧТЧ, натрій, калій і морфологія. Чоловікові необхідно здати спермограмму і відвідати андролога або уролога. Обидва партнери також повинні пройти такі вірусологічні тести: HBS AG, HCV, HIV, WR.
2. Гормональна стимуляція, під час якої жінка приймає фармакологічні гормональні засоби для стимуляції дозрівання яйцеклітин. Цей процес триває від 7 до 12 днів і передбачає моніторинг циклу. З цієї причини під час гормональної стимуляції пацієнт має 2-4 контрольні візити з ультразвуковим дослідженням. На завершальному етапі цього етапу процедури in vitro лікар визначає точну дату забору яйцеклітин для екстракорпорального запліднення. Гормональну стимуляцію можна розділити на кілька етапів. На самому початку пацієнт отримує карту моніторингу стимуляції, в якій лікар записує індивідуально підібрані дози препарату. Препарати вводяться у вигляді підшкірних ін’єкцій, які після навчання пацієнт може вводити і вдома. Важливо, щоб ліки приймалися щодня в один і той же час, час доби зазвичай визначає лікар. Варто пам’ятати, що під час прийому ліків можуть виникати різні побічні ефекти, найчастіше кров’янисті виділення або кровотечі. Це не повинно хвилювати пацієнта, оскільки це природна реакція організму на зміни, що відбуваються в ньому. Зростання фолікулів контролюється кожні 2-3 дні, також лікар може прийняти рішення про вимірювання рівня гормонів. 
3. Збір яйцеклітин – в узгоджену дату пацієнт приходить в клініку натщесерце. Під загальним наркозом проводиться пункція яєчників для забору фолікулярної рідини і яйцеклітин. Лікування займає близько 15-20 хвилин. Однак пацієнтка та її партнер повинні прибути в клініку за годину до процедури. Через загальний наркоз на процедуру необхідно приходити натщесерце. У день забору яйцеклітин пацієнтка і її партнер знаходяться в клініці близько 4-6 годин. Відразу після процедури зазвичай відбувається огляд лікаря, під час якого лікар інформує подружжя про кількість зібраних клітин і рекомендації після пункції.
4. Збір сперми – коли яйцеклітини збираються у жінки, партнер здає сперму.
5. Екстракорпоральне запліднення – наступним етапом є власне процес екстракорпорального запліднення. В ембріологічній лабораторії з усіх зібраних яйцеклітин відбирають 6 найкращих яйцеклітин, які поєднують зі спермою. Через 16-20 годин після осіменіння оцінюють, чи були клітини запліднені.
6. Пересадка ембріонів – з 2 по 5 день після запліднення ембріони (один або два) впроваджуються в порожнину матки. Процедура проводиться під контролем УЗД і займає 10-15 хвилин. Ембріони переносяться в матку вагінально за допомогою тонкого катетера. З моменту збору зрілих яйцеклітин жінка приймає ліки, які підвищують шанс імплантації ембріона. Якщо в процесі запліднення буде створено більше ембріонів, решта заморожуються – їх можна буде використати в можливій наступній процедурі in vitro.
7. Підтвердження вагітності – через 11 днів після перенесення можна здати кров на вагітність (тест на бета-ХГЛ). Якщо тест показує біохімічну вагітність, ще через 3 тижні проводиться ультразвукове дослідження для підтвердження вагітності. Якщо результат тесту негативний, лікар запропонує перенести заморожені ембріони, якщо, звичайно, вони були успішно отримані. Ваш лікар може також запропонувати ще одну консультацію, щоб обговорити подальші варіанти лікування.

Методи екстракорпорального запліднення

Залежно від індивідуальної ситуації подружжя лікар може запропонувати різні методи in vitro. В даний час використовуються методи in vitro:

• Класичне ЕКЗ – це перший ефективно розроблений метод екстракорпорального запліднення. У цьому методі сперма поміщається та інкубується з яйцями. У такому середовищі сперма самостійно проникає в яйцеклітину протягом декількох годин, що запускає всі природні фізіологічні реакції. Цей метод використовується у випадках безпліддя, викликаного закупоркою або відсутністю маткових труб. Класичне запліднення ЕКЗ можливе, якщо сперма чоловіка хорошої якості, тобто її параметри близькі до норми;
• Запліднення ІКСІ – цей метод передбачає введення попередньо відібраного сперматозоїда безпосередньо в яйцеклітину. Цей вид ін’єкції сперми особливо рекомендований парам, чиє безпліддя пов’язане з чоловічим фактором. Запліднення ІКСІ також ефективне при жіночому безплідді, особливо у випадках ендометріозу, передчасної недостатності яєчників або імунологічних проблем. За ефективністю запліднення ІКСІ можна порівняти з «класичним» in vitro. Із застереженням, що ефективність цього методу залежить, в тому числі, від віку пацієнтки і якості її яйцеклітин;
• Запліднення IMSI — цей метод використовує передову цифрово-оптичну технологію, яка допомагає відбирати сперму для внутрішньоцитоплазматичної ін’єкції клітини. Використана технологія дозволяє отримати зображення сперми, збільшене в 12 000 разів. Таке збільшення дозволяє виявити морфологічні зміни в органелах сперматозоїдів, невидимі в стандартному методі ICSI, при якому зображення збільшується до 600разів. Показанням до використання методу IMSI є аномальний результат тесту MSOME, який показав значно знижений відсоток морфологічно нормальних сперматозоїдів;
• Запліднення PICSI – ця методика використовує фізіологічні властивості зрілої та правильно побудованої сперми зв’язуватися з гіалуроновою кислотою. У цьому випадку сперматозоїди відбирають за морфологічними критеріями та позитивною реакцією зв’язування сперми з гіалуроновою кислотою. Нормальні та рухливі сперматозоїди реагують на гіалуронан через рецептори, розташовані на їхніх голівках. Сперма, яка буде відібрана під час процедури PICSI, значно підвищує ймовірність запліднення яйцеклітини та подальшого правильного розвитку ембріона.

Як жінка готується до екстракорпорального запліднення?

In vitro – це процедура, до якої необхідно бути належним чином підготовленим. Слід зазначити, що важливо підготувати тіло не тільки фізично, але і морально. Відповідна підготовка до лікування in vitro істотно впливає на успіх запліднення.

• Фізична підготовка організму до in vitro – перед процедурою in vitro пацієнтка повинна подбати про свій раціон, який повинен включати білки, кальцій і фолієву кислоту. Білок впливає на вироблення більш здорових яйцеклітин, тому варто збагатити свій раціон нежирним м’ясом, рибою та сочевицею. З іншого боку, кальцій забезпечує поживні речовини, надзвичайно важливі для запліднення. Джерелами кальцію є йогурт, зелені овочі та горіхи. Фолієва кислота, в свою чергу, міститься в злаках, бобах і горосі. Перед лікуванням in vitro пацієнтка також повинна зволожити свій організм і відмовитися від вживання алкоголю та кави. Якщо пацієнтка курить сигарети, їй також слід відмовитися від цієї залежності. Також важлива фізична активність, оскільки вона покращує кровообіг, тому варто робити легкі вправи або хоча б регулярні тривалі прогулянки.
• Дуже важлива психологічна підготовка організму до ЕКО- взаємна підтримка партнерів і позитивне ставлення до самої процедури. Варто приділити більше часу щирим розмовам про почуття, які супроводжують цей досить специфічний час. У багатьох випадках відвідування кабінету психолога є неоціненною підтримкою. 

Що впливає на успіх і ефективність екстракорпорального запліднення?

Ефективність і успіх екстракорпорального запліднення залежить від кожного окремого випадку. Тому варто виділити фактори, які можуть істотно вплинути на успішність запліднення:

• вік жінки і її оваріальний резерв – з віком кількість і якість яйцеклітин знижується. Це безпосередньо впливає на фертильність жінки;
• якість сперми – параметри сперми можна перевірити, виконавши відповідні аналізи. Висновок простий, чим менше кількість рухомих і нормальних сперматозоїдів, тим менше шансів на успішне запліднення;
• наявність захворювань, що викликають безпліддя – в залежності від типу захворювання і ступеня його запущеності шанси на зачаття можуть бути нижче;
• наявність захворювань, пов’язаних з безпліддям – цукровий діабет, інфекційні або аутоімунні захворювання значно знижують шанси на успішне запліднення;
• генетичні проблеми – можуть вплинути на успішність запліднення, тому під час процедури in vitro часто проводять передімплантаційні тести ембріонів;
• ІМТ – проблеми з вагою, ожиріння, але також недостатня вага значно знижують шанси завагітніти. Нормальний ІМТ повинен бути від 18,5 до 24,99.
• куріння тютюну і сигарет – токсичні речовини з тютюнового диму значно знижують шанси на зачаття. Куріння сигарет також знижує якість сперми;
• будова репродуктивних органів – анатомічні дефекти можуть викликати проблеми з імплантацією ембріона і значно ускладнити запліднення;
• психічний стан пацієнток – негативне ставлення, сильний стрес, депресія, загальний поганий психічний стан не сприяють імплантації ембріона і збереженню вагітності на подальших термінах;
• дієта і спосіб життя – неправильне харчування і нездоровий спосіб життя впливають на якість репродуктивних клітин. Ці аспекти повсякденного життя також важливі під час імплантації ембріона та під час вагітності.