Підйом і утримання голівки малюка є «віхою» і доказом правильного розвитку маленької людини. Коли дитина починає тримати голівку? Коли вона повинна її тримати? А якщо вона тримає її неправильно? Почнемо з самого початку!
Надзвичайно важлива напруга м’язів
Перший рік життя для дитини, безсумнівно, дуже насичений і активний. За ці 12 місяців вага малюка збільшується в три рази, що супроводжується зростанням дитини майже вдвічі. Коли дитина народжується, то знаходиться частіше в положенні згинання, в якому переважають зігнуті ноги і руки, незалежно від положення дитини (на спині, на животі та ін.), яке змінюється в міру розвитку нервової системи і оволодіння дитиною м’язовим напруженням. Можна сказати, що малюк має певним чином «засвоїти» напругу м’язів, яких він не мав можливості випробувати у внутрішньоутробному житті (за рахунок амніотичної води в животі матері йому набагато легше справлятися з силою тяжіння).
Лише тоді, коли дитина опанує скорочення м’язів, вона буде готова до важливого кроку вперед, яким є підйом і утримання голови, що, згідно з календарем моторного розвитку, відбувається приблизно на третьому місяці життя (але у деяких дітей виникає у віці 4-5 місяців, а іноді навіть на 6-му місяці життя). Спочатку голівку малюка потрібно притримувати і підтримувати. Безумовно, багато хто з нас, тримаючи на руках новонародженого або немовля, чули застереження «стежте за головою», тому що дитина ще не оволоділа м’язовим тонусом і вмінням її самостійно тримати.
Розвиток навичок піднімання голови
Навчання піднімати й утримувати голову — це процес, що включає багато факторів, у тому числі вищезгадане (правильне) напруження м’язів. Варто пам’ятати, що перші спроби підняти голову – це неабияке випробування для дитини! Це пояснюється її досить складним положенням на животику (ноги зігнуті в колінах, руки під грудьми і лікті відведені назад, а голова покладена на лівий або правий бік, пам’ятаючи, що голова малюка становить ¼ довжини тіла, що ще більше ускладнює цю дію). На щастя, з часом і постійним розвитком навичок дитина починає випрямляти ніжки, змінюючи тим самим центр ваги свого тіла, а отже, перші спроби підняти голову легше! Це, в свою чергу, дозволяє випрямити руки і змінити положення ліктів – на висоті плечей.
За словами фізіотерапевтів, якість лежання на животі (і загалом якість виконання всіх дій) перетворюється не лише на якість руху, а й на подальший розвиток моторики, оскільки малюк засвоює певні рухові схеми. Якщо шаблони з самого початку не правильні, проблеми виникнуть пізніше, а замінити погані шаблони правильними буде не тільки важко, але й довго.
Про що слід пам’ятати, коли малюк починає вчитися піднімати голову?
Тримати голівку для малюка досить важко, тому не переживайте, якщо він довго не може цього зробити. Спочатку дитина піднімає голову лише на кілька секунд, які з часом стають довшими. Коли ви помітите, що ваша дитина впевненіше тримає голову, варто понести її спиною до себе, при цьому підтримуючи її голову і стабілізуючи її груди вільною рукою. Таке положення трохи зменшує сильну м’язову напругу у дитини. Більш того, малюк може вільно оглядатися і досліджувати навколишній світ.
Як підтримувати правильний підйом голови?
Ви можете допомогти своїй дитині навчитися тримати голову, виконавши такі дії:
- часта зміна положення дитини – у неї буде більше можливостей відпрацювати нові навички,
- посадіть дитину на м’яч і розгойдуйте її,
- покладіть дитину на животик,
- коли малюк лежить на животику, показуйте йому цікаві для нього іграшки та предмети.
Час коли дитина піднімає голову, є важливим переломним моментом у її житті. Тому варто переконатися, що це зроблено правильно.
