Однією з серйозних проблем нашого суспільства на сьогоднішній день є те, що більшість людей не має ідеології здорового харчування.
До цього часу серед великої кількості майбутніх мам існує думка, що під час вагітності необхідно харчуватися за двох. Нерідко під повноцінним харчуванням мається на увазі лише забезпечення білками, жирами, вуглеводами, при цьому про достатнє надходження з їжею вітамінів і мікроелементів багато хто не замислюється. Водночас, за даними UNICEF, недостатність мікроелементів є актуальною для багатьох країн світу.
Роль мікроелементів у правильному зростанні та розвитку майбутнього малюка величезна! Нестача необхідних речовин може бути фатальною. У програмі використання мікроелементів для побудови тканин та органів можливі дефекти. У разі вітамінно-мінеральної недостатності організм використовує двійники мікроелементів. Вони мають близьку молекулярну вагу, але не виконують покладені на них функції.
Наприклад, при дефіциті магнію плодом може бути використаний марганець та свинець, при дефіциті селену – кадмій, при дефіциті цинку – свинець, кадмій, нікель та інші токсичні мікроелементи. Природно, що фермент чи гормон, до складу якого замість необхідного мікроелемента увійшов «підмінний», не функціонуватиме повноцінно.
Основна небезпека недостатності вітамінів і мінералів у тому, що може розвиватися поступово, непомітно, оскільки немає яскравих клінічних проявів. Розвиток дефіциту мікроелементів потребує тривалої корекції.
Дуже важливим аспектом ведення вагітності є не лише рання діагностика мікроелементної недостатності, а й раціональна її профілактика. Останню найдоцільніше здійснювати, забезпечуючи повноцінне харчування.
Можливості сучасної аналітичної хімії дозволили виявити в організмі людини близько 70 основних елементів.
Ці елементи залежно від їхнього біологічного значення умовно поділені на групи:
- незамінні елементи, що входять до складу ферментів, гормонів, вітамінів (K, Ca, P, C, S, CI, Na, Mg, Zn, Fe, Cu, I, Mn, V, Mo, Co, Se);
- елементи, що постійно визначаються в тваринних організмах, значення яких поки вивчено недостатньо (Sr, Cd, F, Br, B, Si, Cr, Be, Li, Ni, Cs, Sn, Al, Ba, Rb, Ti, Ag, Ga, Ge , As, Hg, Pb, Ti, Bi, Sb, U, Th, Ra);
- елементи, що виявляються в організмі тварин і людини, щодо яких дані про кількісний вміст у тканинах, органах та їх біологічній ролі відсутні (Tl, Nb, La, Pr, Sm, Tb, W, Re, Au).
Причини виникнення дефіциту мікроелементів поділяються на первинні та вторинні.
До первинних причин відносять такі:
- несприятлива екологічна ситуація;
- підвищена потреба в мікроелементах під час вагітності та годування груддю;
- незбалансоване харчування – недостатнє вміст мікроелементів у їжі, одноманітне харчування.
Вторинні причини пов’язані з різними захворюваннями (патологія шлунково-кишкового тракту, у тому числі синдром мальабсорбції (порушеного всмоктування), часті інфекційні захворювання, захворювання печінки, нирок, порушення мікрофлори ШКТ, що призводять до порушень синтезу вітамінів групи В та К у кишечнику). Нестача мінералів та вітамінів може бути спровокована дефектами метаболізму, а також антибактеріальною терапією та сорбентами.
Найчастіше мікроелементна недостатність розвивається у дітей (з моменту формування плода до трирічного віку) та жінок під час вагітності та лактації. Це пояснюється підвищеними фізіологічними потребами, пов’язаними з високими темпами зростання та обмінних процесів.
