Може здатися, що мова і рух мають мало спільного, адже що може поєднувати дві такі окремі функції? Однак виявляється, що вони мають більше спільного, ніж ми могли б подумати, і розвиток мовлення сильно залежить від правильного моторного та постурального розвитку, тобто від положення лежачи до положення стоячи.
Які перші повідомлення дитини, пов’язані з рухом?
Рефлекси – це перші реакції рухових навичок, які відповідають на сенсорні подразнення, що дає картину розвитку центральної нервової системи. Крім того, рефлекси мають надзвичайно великий вплив на появу реакцій на конкретні ситуації. Така діяльність важлива для подальших аспектів, таких як емоційність, здатність до навчання та поведінка дитини. Розвиток спілкування, всупереч видимості, бере свій початок ще в внутрішньоутробному житті, коли дитина сильно реагує на звукові подразники, що надходять ззовні, і реагує на голос матері відразу після народження.
Подібна ситуація і з постуральним розвитком, який також починається у внутрішньоутробному періоді та інтенсивно розвивається на першому році життя дитини. Потім паралельно формуються довербальне повідомлення, свідомі та несвідомі, такі як крик, плач, сміх і рухові реакції на подразники, які дозволяють батькам зрозуміти, що дитина намагається повідомити. Як дізнатися, що наша дитина не в гарному настрої або у неї мокра пелюшка? Дитина повідомляє нам про це через плач, крик і мову тіла (наприклад, згинання).
Інтерпретація сигналів, які посилає дитина, має величезний вплив на розвиток як пасивної мови, так і згодом активної.
Доведено, що правильний розвиток моторики має величезний вплив на розвиток і формування мовлення. Саме дрібна і велика моторика (координація, точні рухи рук) оцінюється при оцінці розвитку комунікативних навичок дитини. Інформація спостережень за руховим і мовним розвитком дозволяє одночасно визначити функціонування центральної нервової системи. Оскільки мовленнєвий розвиток тісно пов’язаний з руховим, то уважне спостереження за правильним психомоторним розвитком дитини дає змогу визначити й пов’язати етапи мовленнєвого й рухового розвитку. Слідуючи цьому, можна легко зробити висновок, що якщо руховий розвиток не відбувається належним чином, можна очікувати нерівності або розлади в розвитку мовлення.
Центральна нервова система відповідає за правильний розвиток рухів, а отже, і за розвиток мовлення, тому нас часто заохочують до вправ – пальчикових ігор або стимуляції рук. Ці вправи, хоч і здаються тривіальними, але дозволяють посилати в мозок нервові імпульси, які відповідають за напругу м’язів рук і роботу артикуляторів.
Початки спілкування у внутрішньоутробному житті
Розвиток мовлення починається ще у внутрішньоутробному житті, тому надзвичайно важливо знати, що:
| Вік | Що розвивається? | Вплив на мовлення |
| від запліднення приблизно до 2 місяців внутрішньоутробного життя | слуховий аналізатор | правильне сприйняття звуків |
| між 4 і 5 місяцями внутрішньоутробного життя | слуховий аналізатор | реакції дитини на акустичні подразники (акцент, мелодія, інтенсивність, ритм) |
| після народження (в термін) | виявляються рефлекси: кусання, смоктання, ковтання, висування язика, жування, хоботковий рефлекс (мордовий рефлекс) | смоктальний рефлекс – задоволення голоду, виживання, спілкування зі світом (рухи язика при смоктанні ідентичні під час артикуляції), ковтальний рефлекс – включає регуляцію процесу смоктання, кусальний і жувальний рефлекс – правильне споживання їжі і правильна мова шиплячих звуки: ш, ж, ч, дж, дзижчачі звуки: дж, дз, а також губні звуки: б, п, м, мордовий рефлекс – участь у виробленні та артикуляції звуків. |
Рух і мова – зв’язки
Незважаючи на те, що інформація про взаємозв’язок між рухом і мовою з’являється постійно, давайте спробуємо систематизувати її, щоб мати чітке уявлення про ситуацію:
| Виникнення руху | Етап розвитку мовлення |
| несвідоме засовування рук у рот, хапання за руки, намагання підняти та контролювати голову, розтискання та стискання кулаків | лепет – ненавмисне виробництво звуків, з’являється приблизно у віці 1-2 місяців (характерно для чуючих і глухих дітей) і триває приблизно до 3-4 місяців |
| цілеспрямовано і свідомо підносити руки до рота, спрямовувати руки до предметів, що цікавлять дитину | дитина починає муркотіти, співати, сопіти губами (моторно) |
| захоплюючи предмети (прорізувачі, брязкальця) однією рукою, дитина може сидіти | лепет – свідоме вимовляння звуків, це явище з’являється між 3 і 6 місяцями життя (варто зазначити, що лепет покращує роботу органів артикуляції, покращує роботу та координацію артикуляційних м’язів, покращує відчуття м’язів, вводить кінестетико-моторні патерни ) – у глухих дітей лепет не буває! |
| повзання – почергові рухи руками і ногами (велика стимуляція для зон мозку, що відповідають за мову), а потім перші кроки; руки дитини стають точнішими, дитина може рухати одним пальцем, а не всією рукою, вона може імітувати рухи та плескати | склади ма-ма, ба-ба, да-да, та-та, а також перші слова |
| навмисне скидання предметів (близько 9-10 місяців), кліщовий хват | може наслідувати інтонацію та діалог у формі наслідування почутих складів |
| 11-12 місяців: з’являється щипчаста хватка (захоплює іграшку подушечкою зігнутих вказівного і великого пальців) | перші слова, що складаються з відкритих складів (закінчуються голосною) |
| підйом і спуск по сходах, тобто близько 2 років дитини | з’являються прості речення, словниковий запас дитини налічує близько 50 слів |
Поступове зростання моторики рук і більша точність означає, що в ресурсах спілкування дитини з’являється все більше і більше складів, а з часом і слів.
Як допомогти дитині розвинути мовлення?
Це простіше, ніж ви думаєте – просто пограйте з дитиною. Ось деякі розваги та ігри, які можна використовувати щодня:
- пальчикові ігри,
- художні роботи – малювання олівцями, фарбами, ліплення з пластиліну,
- співання пісень та читання віршів.
Як бачимо, мовлення значною мірою залежить від розвитку моторики. Порушення в моторному розвитку можуть викликати проблеми з мовленням. Щоденні ігри та фізичні навантаження можуть бути чудовим способом розвитку комунікативних навичок.
