Протягом останніх двох місяців вагітності дитина готує енергетичні запаси, адже незабаром вона не буде постійно харчуватися від вас через пуповину. Джерелами енергії для дитини стануть і підшкірний жир, і глікоген у печінці.
Навіщо ж дитині потрібна енергія?
Основним «паливним» матеріалом, що кидається організмом у метаболічну «топку», є глюкоза. Під час вагітності дитина отримує її з крові матері, де її рівень завжди підтримується не нижче за визначеного.
В організмі людини є можливість запастися енергетичним матеріалом (глюкозою), щоб в екстрених випадках (коли глюкоза не надходить з їжею, а також при стресі чи фізичному навантаженні, коли підвищена її витрата) швидко їй скористатися. Таким депо в організмі є запаси глікогену.
На ранніх стадіях внутрішньоутробного розвитку він депонується в плаценті, але чим ближче до народження, тим більше запасів малюк повинен відкласти у себе, адже він має тяжке випробування — пологи, коли їжа від мами через плаценту перестане надходити і будуть потрібні величезні зусилля, фізична і психічна напруга, щоб народитися.
У дитини глікоген відкладається у печінці, серці та м’язах. Якщо запаси глікогену недостатні, то знижується здатність плода протистояти впливу перинатальної асфіксії та існує прямий зв’язок між кількістю цих запасів у момент народження та ймовірністю виживання немовляти.
На момент народження дитина повинна відкласти глікогену в печінці вдвічі більше, ніж у печінці дорослої людини, у серці — у 10 разів, а в м’язах — у 35 разів. І ці запаси практично на 90% будуть витрачені до кінця 3-ї години після народження. Створити повноцінне депо глікогену у дитини неможливо без допомоги мами.
За енергетичною цінністю всі харчові продукти поділяються на три класи:
- продукти 1-го класу – основне джерело енергії;
- продукти 2-го класу також дають багато енергії, але поступаються у цьому відношенні продуктам 1-го класу;
- продукти 3-го класу є джерелами «швидкої» енергії, вони короткостроково вгамовують енергетичний голод, але не здатні довгостроково підтримувати енергетичний баланс.
До продуктів 1-го класу відносять звані складні вуглеводи. Це зернові культури (овес, ячмінь, коричневий рис, просо, цільнозерновий хліб, житній хліб), овочі (броколі, цвітна капуста, брюссельська капуста, ріпа, морква (особливо сира), спаржа, артишоки, шпинат), гриби, фрукти ягоди (полуниця, малина, чорна смородина, вишня).
З продуктів, багатих білком, до першого класу відносять рибу (лосось, тунець, оселедець, макрель), морські водорості, яйця, тофу, волоські горіхи, бразильські горіхи, насіння соняшника, гарбуза, кунжуту, льону, проростки насіння та зерен, зелену квасолю.
Продукти 2-го класу також включають продукти, що містять складні вуглеводи, такі як гречана крупа, червоний рис, канадський рис, овочі (картопля, батат, кукурудза, гарбуз, буряк, перець, крес-салат, листовий салат), фрукти (персики, абрикоси) білоквмісні продукти харчування (квасоля звичайна, сушений горох, мигдаль, курка, дикий птах, індичка, оленина, горіхові олії, молочні продукти, домашній сир, риба).
До третього класу відносяться продукти, що містять вуглеводи, що пройшли обробку (макаронні вироби, хліб, рисова локшина, яєчна локшина), овочі (помідори, огірки, зелений горошок, кабачки), фрукти (сухофрукти, виноград, інжир) та молочні продукти (сир, творог).
Створення додаткових енергетичних ресурсів краще здійснювати за допомогою білків та вуглеводів продуктів першого та другого класу.
Важливо пам’ятати, що є продукти з негативним енергетичним балансом, вони забирають енергію чи перешкоджають її депонуванню. До них відносять алкоголь, чай, каву та газовані напої, а також торти, бісквіти та солодощі. Вони стимулюють викид гормону адреналіну, який утворюється у надниркових залозах і мобілізує запаси глікогену замість того, щоб його зберігати. Аналогічну дію мають і стреси, тому так важливо зберігати спокій протягом усієї вагітності.