Народження дитини, крім радості, розчулення та полегшення після дев’яти місяців вагітності, може приносити і негативні переживання. Раптом молоді батьки стикаються з колосальною відповідальністю та тривогою за життя немовляти. Як правило, за новонародженим доглядає мама, і їй доводиться постійно здогадуватися, що ж зараз потрібно дитині, чому вона плаче, крехтить, повертається.
Такий безперервний зв’язок і контроль сильно виснажують у післяпологовий період. Але це ще не все: стрес посилюється від того, що мамі потрібно освоювати абсолютно нові навички, такі як годування, сповивання, купання, укладання. Є страхи припуститися помилки у догляді. Жінки переживають, чи впораються вони, чи будуть добрими мамами, і тому звалюють на себе додаткові обов’язки. Все це може призвести до батьківського вигоряння, а в крайньому випадку навіть до виникнення післяпологової депресії.
Як розпізнати батьківське вигоряння?
Вигоряння – це емоційне виснаження. Воно відрізняється від звичайної втоми, коли мамі досить просто відпочити та виспатися. Як правило, при сильному вигорянні всі ці методи перестають працювати: після відпочинку вона все одно швидко втомлюється і знову повертається до попереднього стану. Деякі мами скаржаться, що втома накочує вже вранці, навіть якщо удалося добре виспатися.
До ознак батьківського вигоряння відносять:
- Емоційне дистанціювання від дітей. Мама продовжує доглядати дитину, але емоційно не входить у її життя і усувається від нього. Це вірна ознака, що психіка перейшла режим економії ресурсу.
- Втома від батьківської ролі. Постійно з’являються думки про те, що вам хочеться зайнятися ще чимось: реалізовуватися в професії, спілкуватися з друзями, більше часу проводити з чоловіком. Але здається, що на це не вистачає ні сили, ні часу.
Сильне невдоволення собою як батьками. Іноді виникають сумніви, що ви справді любите своїх дітей. А потім з’являються вина і сором, які посилюють внутрішню напругу і виснажують ще більше. - Важливо відрізняти материнське вигоряння від післяпологової депресії. Під час депресії ці ознаки поширюються на всі сфери життя людини. А при вигорянні вони стосуються лише материнства та батьківських обов’язків.
Як воно виникає?
Вигоряння – це не звична втома. Щодня наше несвідоме запам’ятовує, що призводить до поганого самопочуття, і позначає ці ситуації як небезпечні. Як тільки ми в черговий раз стикаємося з неприємним заняттям, психіка «згадує» минулий досвід і реагує. Молода мама ще не встигла втомитися від нового дня з дитиною, а несвідоме вже нагадує їй, як складно було вчора та позавчора. У тілі, думках та настрої миттєво з’являється відгук. Мама моментально повертається до стану втоми, в якому була напередодні увечері. Втома, поганий настрій, безсилля супроводжують її з самого ранку. А попереду новий день, який ще вимагатиме сил.
Психіка накопичує пам’ять про те, як молодій мамі буває важко доглядати дитину. У майбутньому стерти ці установки та замінити на інші може бути дуже складно. Мами у післяпологовому стресі зазначають, що в них наче з’являється «алергія на дітей»: як тільки вони бачать дитину, їм стає тужливо, накочує безсилля, бажання все покинути. Часто це вже не просто вигоряння, а справжня післяпологова депресія, яка потребує кваліфікованої лікарської допомоги. Саме тому не можна доводити себе до крайніх стадій втоми, сподіваючись якось нарешті відпочити та відновитись.
Про чотири стадії батьківського вигоряння
Вигоряння не настає миттєво. Джеррольд Грінберг, клінічний психолог та доктор філософії, виділив чотири стадії вигоряння. Як правило, вони змінюють і посилюють один одного, створюючи ефект снігової грудки.
Перший час, коли новонароджений з’являється в сім’ї, мами можуть відчувати радість, наснагу та ентузіазм. Іноді цей період називають «медовим місяцем» мами та малюка. Якщо дитина багато спить, життєрадісна, немає проблем зі здоров’ям, то мамі здається, що так буде завжди і доглядати дитину в цілому не складно. Мами звикають до цього періоду: вони багато встигають, у них вистачає часу на спорт та саморозвиток.
У міру зростання дитини безхмарні періоди змінюються іншими: коли у малюка ріжуться зубки, він погано спить або з’являється бажання бути на ручках у мами. Така зміна поведінки малюка може статися буквально за день. І часто мами не встигають пристосуватися і прийняти той факт, що сьогодні у дитини інший настрій, тому встигнути стільки ж, скільки вчора не вийде.
Якщо мама заперечує новий період у розвитку малюка і, як і раніше, планує «встигнути все», намагається бути такою ж активною, то поступово її сили виснажуються. Підкрадається перша стадія вигоряння.
- Стадія 1. Апатія та втома. Здається, що періодично «бракує палива», а заповнити його неможливо. Бути мамою вже не так цікаво – день з дитиною здається одноманітним, нудним. Розуміючи, що дитина не дасть відволіктися на інші справи та вийти з рутини, мами нерідко зміщують фокус зі свого розвитку на розвиток дитини. Вони знаходять нову область, де можна реалізувати власний інтелект і досягти певного успіху: всілякі ігри, що розвивають, заняття з дитиною, ранній розвиток. Це може приносити тимчасове полегшення: займатися з дитиною за певною системою набагато цікавіше, ніж просто купати і носити на ручках, чекаючи, коли вона підросте.
- Стадія 2. Роздратування, втома та невдоволення стають основними станами. Навіть невеликі труднощі у поведінці чи стані дитини провокують нервозність. На цій стадії психіка починає сприймати та закріплювати негативні виховні моделі, такі як непослідовність, агресія, авторитаризм або, навпаки, потурання, що обумовлено емоційним виснаженням та нервовою напругою.
- Стадія 3. Криза – особистісна або сімейна. Батьківське вигоряння сильно впливає на стиль виховання і відносин із дитиною. Наприклад, якщо мама знаходиться на третій стадії вигоряння в період, коли дитина проходить кризу трьох років, їй навряд чи вистачатиме терпіння та послідовності, які б дуже допомогли малюкові в цей період. У результаті криза трьох років затягується і перетворюється на інший вік як невирішених психологічних проблем, труднощів поведінки. Це запускає почуття провини та невдоволення батьківськими ролями і в мами, яка виявилася без сил, і в тата, який не зміг вплинути на ситуацію. На цьому ґрунті обоє можуть зневіритися та відчути сімейну кризу.
- Стадія 4. Небезпека здоров’ю. Вигоряння стає фізичним симптомом: болить голова, відчувається нездужання, застуди змінюють одна одну навіть у теплу пору року. Адекватна турбота про дитину стає просто неможливою. У цьому випадку дуже важливо звернутися за допомогою до фахівців: невропатолога, психотерапевта.
Як собі допомогти?
Насамперед потрібно зрозуміти, на якій стадії вигоряння ви знаходитесь. Серед сучасних мам існує думка, що вони повинні допомогти собі самі і «подолати» вигоряння. При цьому вони нерідко звинувачують себе і дорікають за те, що не впораються з емоційним виснаженням. Тим самим вимотуючи себе сильніше.
Якщо вам здається, що вигоряння наближається до третьої чи четвертої стадії, це привід звернутися за допомогою до фахівців. Не зайвим буде пройти чекап та перевірити здоров’я, бо втома, сонливість, поганий настрій можуть бути симптомами інших проблем в організмі. Не відкладайте роботу з психологом. Фахівець допоможе виявити, в які моменти ви відмовляєте собі у відпочинку та стаєте зайве вимогливими до себе. Важливо відновити позитивний погляд на життя.
На другій та третій стадіях допоможуть такі рекомендації:
- Зміна батьківської моделі поведінки. Дослідження підтверджують, що у вигорянні велику роль відіграє батьківський перфекціонізм, низька самооцінка матері, тривожність та гіперконтроль. У передбатьківський період ці чинники могли не сильно заважати у повсякденному житті, але з появою дітей часто провокують вигоряння.
- Перебудова сімейних відносин та реорганізація побуту. Якщо жінка втомлюється і не може піклуватися про дитину — це не її проблема. Це проблема всієї родини. Частину обов’язків може взяти на себе чоловік. Щось можна делегувати сервісам: викликати клінінг, вдатися до допомоги няньки, періодично замовляти готову їжу
- Повноцінний відпочинок та час на інші заняття. Сучасній жінці важливо почуватися не тільки гарною мамою, а й бути коханою, мати хобі, залишатися цікавою особистістю. Не треба відмовлятися від захоплень заради ілюзії, що так ви станете «найкращою мамою».
Діємо на випередження: профілактика вигоряння
Найкраща профілактика вигоряння – це знання та підтримка. Як правило, якщо мама знає, з якими складнощами вона має зіткнутися після народження дитини, вона емоційно готова до них. Навчання стандартним навичкам купання, сповивання та носіння дитини на руках знижує тривогу та страх помилитися у найрутинніших процедурах. Коли ви впевнені в них, найбільші дії не вганяють у стрес і не забирають сили.
Заздалегідь ще під час вагітності познайомтеся з іншими жінками, які теж скоро стануть мамами. Вам не обов’язково ставати найкращими подругами або нескінченно обговорювати памперси. Набагато простіше долати труднощі, коли ви можете поділитися переживаннями з тими, хто перебуває у схожій ситуації та точно вас зрозуміє.
Не намагайтеся бути гарною мамою, дружиною та господаркою одночасно. Тим більше, не лайте себе, якщо планували швидко повернутися в професію, але не можете цього зробити. Намагайтеся обмежити спілкування з тими друзями та родичами, хто вимагає від вас бути ідеальною.
Головне — чуйно реагуйте на зміни свого настрою та стану здоров’я, не доводьте себе до крайньої міри втоми. Пам’ятайте: за будь-якого достатку можна організувати своє життя так, щоб ви відчували радість і задоволення від материнства.
